Берислав – місто районного значення в Херсонській області, розташоване на річці Дніпро на правому березі Каховського водосховища за 77 км від обласного центру.
У місті збереглися залишки фортечних мурів XV-XVII ст., унікальна пам’ятка дерев’яного культового зодчества запорозьких козаків – Введенська церква. А неподалік від Берислава – залишки Кам’янської Січі, однієї з останніх в історії українського козацтв.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878 Берислав внесено до Списку історичних населених місць України як найдавніше поселення Херсонської області.
На околицях міста розкопано залишки шести великих і культових кам’яних споруд скіфо-сарматського поселення перших віків н.е, виявлено предмети характерні для черняхівської культури.
На території сучасного Берислава в 3-4 ст. н.е. розташовувалась столиця Остготського королівства Данпарштадт, в кінці 14 ст. – резиденція хана Тохтамиша – Догангечіт, 15 ст. – переправа через Дніпро, литовська фортеця й державна «Вітовтова митниця».
У 1484 р. тут побудована турецька фортеця Газі-Кермен, згодом переіменована в Кизи-Кермен (у перекладі означає «Дівоча фортеця»). Походи запорожців на Кизи-Кермен очолювали кошовий отаман Іван Сірко в 1670 р., полковники Семен Палій та Ілля Новицький.
У 1695 р. українські козацькі полки гетьмана Івана Мазепи та російські війська воєводи Шереметєва спільними зусиллями взяли фортецю. За умовами Константинопольського мирного договору 1700 вона мала залишатися незаселеною. Проте, місто фактично продовжувало існувати як значний пункт транзитної торгівлі і заселялося переважно переселенцями з Полтавської та Чернігівської губерній.
Через рік після анексії Кримського ханства Російською імперією, у 1784 році на руїнах цього колишнього укріплення було засновано місто Берислав («бери славу»). Бериславський район засновано у 1923 році.
